sorrow blog

Був на сьогоднішньому мітингу Свободи.

Тут різні думки нишкають: від того що Свободівці і Тягнибок єдині справжні патріоти
до того що він ригівський запроданець чи/та жупел для східного електорату.

Тому вирішив сходити, подивитися, послухати, скласти власну уяву.

Одразу скажу свою позицію: борці за незалежність своєї країни, проти агресора на своїй землі – ГЕРОЇ без заперечень. Про окремих осіб мають сперичатися історики,
але сам факт опору, ще й переважаючим силам, це героїзм.
Але шана цим видатним отцям у виконанні Свободи постійно підбурювала вигукнути в стилі Станіславського “не вірю”.

Мітинг вів молодий Ілльєнко. Склав враження розумного, вельми красномовного і при тому достатньо врівноваженого і розуміючого ситуацію хлопця.

-Левко Лук’яненко прочитав лекцію про історію визвольних змагань. Звичні оберти, нічого нового.
-Павличко сказав правильні слова що треба українцям подати один одному руки, підтримувати одне одного,
бо вороги всіх часів нас розєднували і потім нищили. Я зрозумів, що він закликав припинити боротьбу всередині
націонално-спрямованого табору політиків. Знову вкотре слова до спільноти які мали б адресуватися “вождям”.
- потім виступило двоє а-ля екзальтованих молодих хлопців. При в цілому правдивих по суті словах, вразила показушна екзальтованість.
На мій погляд, львівянин у своєму спічі перегнув з обіцянкою принести Києву свій порядок, наслідуючи Коновальця. Це подалося трохи зухвало, наче він навчить нас, лохів, як треба бити наволоч, і заобразливо для киян.
Сумчанин був більш толерантним до побратимів, але занадто зухвалим в виразах що до влади (вони і не те заслуговують). Але це слова. А на мою думку треба бути поміркованіше в словах, та жорсткіше в справах.
Разом вони склали враження, що молоді практикуються в риториці або вислужитися, або їм не дає спокою чи то слава Фаріон чи то слава Бланка, чи то Шикльгрубера.
Але відзначу, слово “Ре-ВО-ЛЮ-ЦІ-Я” погано скандується. Треба підібрати більш короткий і гучний синонім.
Наприклад, витягти з нафталіну “банду геть”.
Щкребонуло, що коли особливо пафосно хлопці “облічалі” владу, Тягнибок недоречно шкірився. Наче це в нього або викликає негативну емоцію, або радіє, що хлопці вправно відпрацьовують.

- Фаріон була як завжди, майстриня гострого слова. Вона розлого пройшлася по надбанням поетів, не приминула містики, поєднавши сонячну погоду і померлі душі вояків.
Слова Лесі про слово як гострая криця у виконанні контрастного голосу Фаріон були дуже правдиві.
Решта ораторів повторювалися. Хіба врізалися слова одного про мить вручення душі Господу. Якщо будеш боротися в житті за Україну, то не соромно буде за себе в цю мить, в якому стані залишив дітям країну.
Це було дуже переконливо. Можлаво в Свободі є і ІДЕЙНІ люди.

Ну і наостанок пан Олег.
Вразило що він постійно ганьбив “конкурентів” на національному електоральному полі. Майже повністю оминав “яничарів”. Якщо зустрінеш змію і зрадника – вбий спочатку зрадника.
Ну і красувався в камери.
Хлопець відробляє “гроші януковича” ? У будь якому разі він переслідує тактичні цілі – відібрати собі побільше голосів. І найлегше це зробити в умовно “померанчевому” електораті.
Це дисонує з виступом Павличка.

Назагал враження таке:
Чи то умисно, чи неумисно, але
СВОБОДА як вона є не наближає української України. Вона є
1. пугалом і мобілізуючим чинником для “рускоязичного” електорату янкуовича
2. дискридитує і відвертає патріотичний рух в очах західних демократій. (тут скажу що може і насправді треба жити своїм розумом, а не заглядати до рота європейцям, але з тактичних міркувань їх треба залучати до боротьби а не відштовхувати категорично)
3. грає на руку “кремлю”, у разі чого дозволить виправдати перед світом агресію до України як попередження неофашизму. (не обов’язково військову агресію, порушення будь яких інтересів України на світовій арені)
4. каналізує на мітинги, гукання і ходи протестну національно спрямовану силу. Справ – котові сльози.

Вибачайте, якщо не так.

(c) igorgrim, форум української правди viagra

Popularity: 1%